Що можуть розповісти тести на IQ?
Кореспондент німецького видання Der Spiegel Аннетте Брунс поспілкувалася з Альошею Нойбауером (Aljoscha Neubauer), професором диференціальної психології в Університеті Граца і всесвітньо відомим дослідником інтелекту.
“Згідно з даними нового дослідження з Флориди, тести на інтелект можуть стати справжньою благодаттю для темношкірих. Перевірка IQ привела до того, що кількість темношкірих школярів і дітей мігрантів з Латинської Америки, яких відносять до обдарованих дітей, збільшилася втричі. Вас це дивує?” – запитала кореспондентка.
“Ні! Велика перевага тестів на IQ полягає в тому, що вони сліпі до кольору шкіри, статі та інших зовнішніх ознак”, – зазначив Нойбауер.
“Згідно з тестами на інтелект, проведеним в Америці, результат темношкірих американців постійно опинявся в середньому менше на 15 балів, ніж результат” білих “американців. (…) Річард Левонтін, який займався генетикою, вже в 1970 році довів, що не можна переносити генетичні відмінності всередині популяції на відмінності між групами. Він показав, що може існувати фактор зовнішнього середовища, який обумовлює відмінності, але який часто не враховують “, – зазначила кореспондентка.
“Саме різниця в 15 балів може бути обумовлена зовнішнім середовищем, а проте не можна виключати і того, що вона частково обумовлена генетикою. Причиною можуть бути дрібні генетичні відмінності, які потім (…) посилюються зовнішнім середовищем”, – вважає вчений.
“Як йдуть справи з самооцінкою? – поцікавилася журналістка. – Згідно з дослідженнями, люди, які вірять у власні сили, показують в тестах на інтелект трохи кращі результати”.
“Це вірно. Коли люди, котрі піддаються дискримінації, менше вірять в самих себе, це частково пояснює зменшення IQ”.
“Інтелект розвивається в перші 15 років життя, він в значній мірі залежить від якості і кількості відвідувань дитячого садка і школи. Звідси виходить ясне завдання для освітньої політики, яка повинна дати кращі шанси для розвитку всіх людей, незалежно від походження”, – підкреслив професор .
“У 2010 році Тіло Саррацин, що був на той момент сенатором Берліна з фінансових питань, заявив, що Німеччина тупіє через приплив мігрантів” з Туреччини, Близького і Середнього Сходу та Африки “, тобто, на його думку, через неосвічених людей з великою кількістю дітей. Чи варто турбуватися, що нація в цілому тупіє, коли батьки з низьким IQ мають більше дітей, ніж інші? ” – запитала журналістка.
“Багато основних гіпотез, на яких він ґрунтується, вірні. (…) Однак ніхто не вірить в те, що подібне” тупіє “можна буде виміряти в доступному для огляду майбутньому”, – відповів учений.
“Якщо у батьків з низьким рівнем інтелекту з’являється дитина, то його інтелект, ймовірно, буде вище, ніж їхній. Цей ефект також робить тезу Саррацина малопереконливою”, – додав Нойбауер.
“Результати IQ-тестів у багатьох індустріальних країнах, що розвиваються протягом сотні років постійно ставали кращими, що вперше встановив Джеймс Флінн в 1984 році. За сто років людство додало в IQ 30 пунктів. Показались б наші предки нам безглуздими, якщо б могли зустріти їх за допомогою машини часу? “
“Питання полягає в тому, чи є зростання інтелекту реальним явищем, а не просто результатом вимірювання. (…) Цікавою, хоча і не вивченою до кінця мені здається гіпотеза, пов’язана з харчуванням. Відповідно до неї, краща забезпеченість вітамінами, мінералами та мікроелементами могла стати причиною того, що людство порозумнішало “, – повідомив дослідник.
“Приблизно за той же час людство додало і в зрості. Наразі зростанні поступово сповільнюється, так само як і IQ збільшується менше. Можна задуматися про взаємозв’язок”, – зазначила журналістка.
“Воно могла б існувати, до того ж більший обсяг головного мозку співвідноситься з більш високим рівнем інтелекту. Однак, наскільки мені відомо, поки, на жаль, ніхто не вивчив зв’язок між збільшенням росту людини і IQ!” – зауважив науковець.
“Чи можливо, що саме змішання з переселенцями зробило народи розумніший?” – запитала журналістка.
“Це не зовсім неправдоподібна гіпотеза. (…) Адже генетичні відмінності мають виключно позитивний ефект на потомство”, – сказав професор.