«Як керувати рабами». 8 порад від античного «топ-менеджера», які працюють і сьогодні
Між управлінням рабами і підлеглими немає такої вже великої різниці – так вважає викладач Кембриджа Джеррі Тонер, який підготував давньоримський довідник по роботі з кадрами.
У своїй книзі «Як управляти рабами» він веде розповідь від імені римського патриція Марка Сидонія Фалкса: аристократ розповідає, як вибрати правильних рабів і взяти від них все. Читайте уважно і робіть висновки: які з цих технік застосовують на вас під час роботи.
1. Не захоплюйтеся побудовою команди
Варто попередити ось про що: не купуйте занадто багато рабів з одного і того ж середовища або однієї і тієї ж національності.
Хоча на перший погляд може здатися привабливим мати працівників, які здатні до співпраці, легко знаходять спільну мову один з одним (оскільки говорять однією мовою), в подальшому це може породити дуже великі проблеми.
У кращому випадку вони будуть підбивати один одного перепочити, посидіти і поговорити, поцупити що-небудь, в гіршому – почнуть сперечатися і міркувати, протидіяти, домовлятися: щоб або втекти, або навіть вбити вас.
2. Звертайте увагу на характер, а не тільки на навички
Варто приділити увагу характеру раба, якого ви маєте намір купити. Чи не здається він вам нерішучим і безвольним або, навпаки, відчайдушним і зухвалим?
Для роботи найбільше підходять ті, які не є ні вкрай забитими, ні занадто сміливими: з тими і іншими ви потім не дасте раду. Ті, які занадто сумирні і затюкані, навряд чи зможуть проявити активність і завзятість в роботі, а тими, хто не має гальм і демонструє свою завзятість, важко управляти.
Уникайте рабів, які постійно перебувають в стані печалі і туги. Бути рабом – не сама завидна доля, і ті, хто схильний до депресії, тільки погіршать таку.
3. Пам’ятайте, що є речі, які ви можете робити самі
Остерігайтеся показухи і хвастощів. Немає нічого більш вульгарного, ніж соціальний парвеню, який використовує цілий сонм абсолютно не потрібних рабів, зайнятих всякими дурницями, просто в цілях демонстрації свого непомірного багатства.
Один багатий вільновідпущенник, знайомий мені, тримав раба, чиєю функцією було нагадувати панові імена людей, яких він приймає.
4. Примусьте рабів полюбити вас
Багато хто з початківців рабовласників потрапляють в пастку, думаючи, що можна обійтися одним батогом.
Ті з нас, чиї сім’ї володіли рабами протягом декількох поколінь, знають, що таке звернення виснажує і вимотує рабів, завершуючи повною їх непридатністю для подальшого використання. Якщо ви вдаєтеся до насильства, що виходить за рамки ваших розумних обов’язків, ви закінчите тим, що зробите ваших підопічних некерованими.
Такі раби – не раби, а муки пекла. Жорстокість – це палиця з двома кінцями, і найболючіше вона вдаряє не по рабу, а по господареві.
Старанну працю треба винагороджувати. Хороших рабів дуже деморалізує, якщо вони бачать, що всю важку роботу роблять вони, а їжу доводиться ділити навпіл з тими, хто ухилявся. Важливо також, щоб кожен раб мав чітко визначену довгострокову мету.
5. Організація роботи важлива
Кожен раб повинен мати чіткі обов’язки. Це створює ясну систему звітності та забезпечує напружену роботу, тому що раби знають, що, якщо якась частина роботи не буде виконана, за це відповість цілком певний працівник.
Ви повинні розбити рабів на групи осіб по десять (за групами такого розміру найлегше спостерігати. Більші об’єднання створюють проблеми для наглядачів).
Ці групи ви повинні розподілити по всьому маєтку, і робота повинна бути організована таким чином, щоб працівники не залишалися по одному або в парах: за ними не встежити, якщо вони так розкидані.
Ще одна проблема з великими групами полягає в тому, що люди не відчувають особистої відповідальності: людина розчиняється в загальній масі працівників. Команда ж правильно підібраного розміру змушує конкурувати один з одним, а також виявляє тих, хто працює абияк.
6. Приділіть увагу вихованню начальників
Я навчаю своїх нових керівників наступним речам, які, я вважаю, допоможуть їм стати більш моральними.
Я забороняю їм використовувати рабів для інших справ, ніж ті, що пов’язані з інтересами господаря. Інакше ви можете виявити, що нові керівники використовують своє становище, змушуючи рабів виконувати їх особисті доручення, в той час як раби повинні працювати на благо маєтку в цілому.
Керуючі не повинні харчуватися окремо від підлеглих; нехай їдять ту ж їжу, що і працівники. Ніщо так не дратує втомленого раба, як споглядання начальника робіт, що поглинає смачну і розкішну їжу, коли сам раб отримає тільки звичайний убогий пайок.
7. Відпочивайте разом з рабами
Яку саме участь приймете в святкуваннях ви, залежить тільки від вас.
У мене є друг, моторошний зануда і вчений, – так він в розпал торжества видаляється в тиху кімнату, щоб не чути шуму домашньої вечірки. Він каже, що знаходить це чудовим – пересидіти там Сатурналії, почекати, поки всі перебісяться (всі інші в будинку охоплені веселим буйством, звідусіль чути радісні крики святкуючого люду).
Він стверджує, що так найкраще: він не заважає їх веселощам і ні в чому їх не обмежує. А крім того, і вони не відволікають його від вчених занять. Ось ідіот!
Ні, я думаю, краще розділити з людьми їх настрій. Ви будете здивовані, наскільки змінюється в кращу сторону відношення до вас рабів, якщо ви берете участь в святі.
Особисто я напиваюсь допяна, кричу, граю в ігри і шпурляю кістки, оголююся, виконую еротичні танці, а іноді навіть, вимазаним сажею, – кидаюся стрімголов в холодну воду. Домашнім це подобається.
Що важливо, так це щоб на наступний день після свята не допустити його продовження. Я раджу вам з ранку прийняти найсуворіший вираз обличчя. Це саме час поставити на місце неробу – можливо, саме того, хто занадто захопився перевагами свободи, що надається святом, і якимось чином образив вас.
Однак коли все увійшло в норму, корисно залишитися в дружніх відносинах з вашими рабами – наскільки це можливо, звичайно, в рамках, необхідних для підтримання авторитету і поваги.
8.Не перетворюйтеся в раба своїх рабів
Є цілий ряд речей, які ваші раби можуть робити, щоб одержати маленькі перемоги над вами в повсякденному житті. Саме з таким дрібним непокорою вам належить зустрічатися постійно.
Вони будуть брехати вам з приводу того, скільки їжі вони з’їли, або обманювати через дрібниці, заявляючи, ніби щось стоїть десять сестерціїв, коли насправді воно коштує вісім.
Вони стануть прикидатися хворими, щоб не працювати, випускаючи такі стогони, що ви будете стурбовані, чи виживуть вони взагалі, а вони просто влаштовують уявлення, щоб позбутися від важких завдань.
Вони будуть стояти на кухні біля печі, щоб пропотіти, а потім демонструвати вам ці краплі поту як ознаку важкої лихоманки. І якщо ви повірите цій брехні, незабаром кожна робота потребуватиме вдвічі більше часу, ніж потрібно насправді. Ось як діють раби.
Вони постійно відчувають вас, придивляючись, що і де можна урвати. І вам доведеться постійно урізати вашу владу, поки вона не буде повністю з’їдена рабами, які стануть ставитися до вас з усе більшим презирством.