Зупинити істерику дитини можна 1 питанням! Ось таким

Spread the love

Ваша дитина часто закочує істерики? Ви втомилися це терпіти? Тоді беріть приклад з нашої героїні. Одна дуже спритна мама навчилася швидко і безболісно заспокоювати свою 5-річну доньку.

Дівчинка почала відвідувати дитячий сад, їй було складно звикнути до нової обстановки, вдома вона все частіше злилася і закатувала істерику через будь-якої дрібниці.

В садіку мамі порадили звернутися до дитячого психолога. Той дійсно дав їй багато корисних порад. Одна з них виявилися простою, але дуже дієвою.

За словами психолога, дитина повинна зрозуміти, що ви поважаєте його почуття. Для цього поставте йому всього лише одне питання. Пам’ятайте: такий метод працює на дітях старше 5 років.

Отже, під час істерики або до її початку подивіться дитині в очі і спокійним голосом запитаєте: «Це велика проблема, середня проблема або маленька проблема?»

Дитина почне думати про те, що з нею відбувається і, о диво, швидко заспокоїться. Поставили їй питання – тепер вона вам повинна відповісти, після цього подумайте, як вирішити проблему. Найчастіше діти самі пропонують, де шукати рішення.

З маленької проблемою впоратися простіше і швидше. Середні вирішуються не так швидко – це допомагає зрозуміти, що є речі, які вимагають часу.

Проблема виявилася великою? Поставтеся до неї з усією серйозністю (навіть якщо вам вона здається сущою дрібницею)! Такий проблеми доведеться приділити трохи більше часу.

Після того, як все вирішиться, привітайте дитинц з тим, що вона сама змогла знайти рішення проблеми. Ваша похвала поставить остаточну крапку в ситуації.

Давайте розглянемо конкретний приклад: ваша дитина закотила істерику, бо хоче отримати свою улюблену іграшку – плюшевого ведмедика, який на даний момент знаходиться в пранні.

Як тільки вона почне супитися, запитаєте її: «Це велика, середня або маленька проблема?» Припустимо вона відповіла «Маленька». Ви вже знаєте, що невеликі проблеми легко вирішити.

Попросіть дитину запропонувати варіант вирішення. Вона, можливо, задумається, але в підсумку прийде до висновку, що їй потрібно взяти іншу м’яку іграшку, адже у неї є з чого вибрати.

Істерика закінчилася, так і не розпочавшись. Наостанок закріпіть результат – скажіть дитині: «Я рада, що зміг сам вирішити проблему».

Цей метод дієвий і практично універсальний! Сподіваємося, у вас він теж спрацює!

Які хитрощі ви використовуєте, щоб впоратися з дитячою істерикою? Обов’язково скористайтеся порадою нашої героїні і розкажіть про нього іншим!

За матеріалами