10 речей у швейцарській школі, які не можуть не вразити
Швейцарська школа за якістю освіти може дати фору фінській. Про це свідчать враження Ірини Плиткевич, мами двох дітей, які відвідують швейцарську школу. Публікуємо текст без змін з дозволу автора.
Майже місяць в швейцарській школі, і я не встигаю записувати те, що мене вражає. Поділюся цим. Нехай най-най просунуті мами, татусі та вчителі заберуть краще у свої будинки, школи і курси.
– 1 –
Уроки йдуть блоками по півтори години. Між ними двадцять хвилин відпочинок, під час якого діти завжди на вулиці. Так, мені все зрозуміло про різницю в погоді, але тут так побудована школа, що діти виходять з класу на свіже повітря під навіс.
Така тераса у кожного класу. (Ну, а раптом ви будете будувати свою школу). Їм навіть не потрібно перевзуватися. У будь-який дощ і вітер вони там.
У гарну погоду всі (і вчителі, присягаюся!) грають у футбол, баскетбол, пінг-понг і різні ігри. Дитину, яка НЕ бігає, скоріше за все відведуть до лікаря. Моїх водили щодня перші два тижні. А вони просто не в курсі, що в школі можна бігати.
– 2 –
З 11:30 до 13:30 обідня перерва. Можна залишитися в школі, можна повернутися додому. Мене ця перерва трохи дратує, але через неї діти взагалі не втомлюються. Взагалі. Оленка вчора запитала: “А довго ми ще так відпочивати будемо”?. Зранку вчаться з 8:15, увечері до 16:00. В середу короткий день до 11:30.
– 3 –
Щоб діти не боялися формулювати свої думки письмово (сказали на зборах, що це катастрофічно зникаюча навичка сьогодні), в школі є пошта “учитель – учень”. У кожної дитини своя поштова скринька, туди кладеш записочку, учитель обов’язково відповідає особисто тобі. Користується неймовірним успіхом – зранку всі біжать забирати свої “листи”.
– 4 –
Словникові диктанти пишуть під картинкою. Тобто під картинкою, що означає якесь слово, треба написати правильно саме це слово. А не під диктування. Вважаю, що ось це з серії “все геніальне просте”. Дитина запам’ятовує, як пишеться слово, візуально зіставляючи його з картинкою. Це працює нереально.
– 5 –
Коли роблять якусь доповідь, завжди включають музику. Я не дуже розумію поки-що, як це працює, але на “зробити доповідь” завжди черга через те, що діти самі вибирають для нього музику. У доповіді, до речі, вітається костюм і реквізити. Такий міні-спектакль.
Ніяких презентацій в Power Point немає. Вважається, що дитина в початковій школі не може зробити презентацію самостійно.
– 6 –
На математиці ЯК вирішувати приклади не пояснюють. Тобто дитина, на основі наявних у неї знань, повинна придумати, як легше обчислити, припустимо, 48 + 53, вийти і пояснити. Правильного способу немає, всі вирішують так, як їм зручно. Своїм способом.
Через це, припустимо, коли з’ясувалося, що клас вже знає дроби, а Олеся ще не в курсі, усі діти кинулися пояснювати їй по-різному, використовуючи яблука, кубики і пластилін. Вчителька самоусунулася, а через два дні просто запитала її, чи все зрозуміло. Олеся говорить: “Мені ще ніколи жодна тема не була НАСТІЛЬКИ зрозумілою”.
– 7 –
Багато що чіпають руками. Весь навколишній світ – це взагалі про “поторкати і спробувати”.
Дегустували тут пшеницю, жито і овес. Потім їздили на млин це усе молоти. Тепер їм обіцяють, що пекар випече з їх борошна булочки і притягне усе це в школу.
На географії вивчають місцевий регіон буквально так: “Ось тут у нас така-то річка, підемо дивитися. Бачите, тут грунт такий-то, а тут такий-то. Тут на горі, дивиться, така рослинність, а ось на тій горі – поїдемо завтра – інша рослинність”.
На предмет, який про “зробити руками” (attivita creativa), – годин стільки ж, скільки і на фізкультуру. І це два лідери по кількості годин на тиждень.
– 8 –
Вважають, що помилки – шлях до успіху. У Оленки в класі (3 клас) зробили навіть таку фею помилок (дуже красива симпатична лялечка). Самі, руками. Фея ця голосом, зрозуміло, вчительки, пояснює їм, що помилятися добре і можна, переживати тут взагалі нічого, тому що ти:
а) мислиш креативно;
б) не боїшся пробувати.
У Олесі (5 клас) вчителька розповідає щодня новий приклад з науки, коли помилка привела до відкриття.
– 9 –
Довідка від лікаря потрібна, тільки якщо пропускаєш більше двох тижнів! Правда, це єдиний випадок, коли потрібно усі завдання робити удома. Ну, гаразд вже. Хай так і буде.
– 10 –
Школа початкова. Муніципальна, абсолютно безкоштовна. На мій український погляд, темп досить повільний, але проте програми в цілому співпадають, а у Олесі клас навіть трохи пішов вперед порівняно з українським. Не розумію, як це у них виходить з таким “відпочивальним” підходом. Але побачимо.
