Ваш мозок лінива сволота або як запобігти застиганню і деградації розуму

Ви помітили, що чим ви старші, тим менш охоче беретеся за ту роботу, яка для вас незвична або пов’язана з великою концентрацією уваги і освоєнням незнайомих навичок?

Тут є невеличкий секрет. Читання улюблених газет (авторів), добре знайома робота, використання рідної мови та спілкування з друзями, які вас добре розуміють, відвідування улюбленого ресторану, перегляд улюбленого серіалу … – все це, що ми всі так любимо, призводить до деградації мозку.

Ваш мозок – лінивий (як і ви) і тому прагне знизити витрати енергії на ту чи іншу діяльність шляхом створення своєрідних «макросів» – програм, які ви виконуєте за шаблонами.

Біолог Річард Сімон ще на початку позаминулого століття назвав ці програми «енграмами» – фізичною звичкою або слідом пам’яті, залишеним повторним впливом подразника. Енграми можна представити у вигляді стежок, які нейрони «протоптують» у вашому мозку, виконуючи одну і ту ж дію. Чим довше ми виконуємо її, тим менше енергії витрачає на це наш мозок.

З одного боку, це відмінна суперздатність – дійсно, навіщо витрачати зайву енергію для здійснення однотипних дій? Однак зворотна сторона цієї здатності – зниження пластичності нашого мозку.

Справа в тому, що чим довше ми користуємося енграмами, тим менше працюють базальні ганглії в нашому мозку. Їх основна функція – виробляти нейромедіатор ацетилхолін, що допомагає нейронам «прорубувати» нові стежки серед інформаційного шуму нашого мозку (приблизно це у вас відбувається зараз, після прочитання цього речення).

Згадайте свою дорогу на роботу або в інститут. Якщо ви їздите  одним і тим же маршрутом більше півроку, то ваші дії стають настільки автоматичними, що паралельно ви можете виконувати й інші дії – читати, слухати музику, відповідати на пошту.

В улюбленому ресторані вам не доведеться вичавлювати з себе ацетилхолін і думати над тим, що вам взяти на обід, ви вже знаєте напам’ять все меню. За фальшивою посмішкою друга ви відразу ж довідаєтеся про тривогу і вам не потрібно буде напружуватися для того, щоб розшифрувати ці комунікативні сигнали.

Здавалося б, навіщо все це міняти? А тому, що наше життя — безперервне джерело змін, що не піддаються нашому контролю.

До більшої частини з них нам доводиться пристосовуватися і в цій «гонитві хамелеонів» виживає той, хто швидше за інших змінить свій колір під колір навколишнього середовища і зможе ближче підкрастися до комахи (яких під час кризи все менше і менше).

Вас можуть скоротити на роботі; завдання вашого відділу можуть змінитися і від вас вимагатимуть оволодіти новими навичками; ви закохаєтесь в китаянку й захочете вивчити дунганську мову, якою говорить її рідня, і так далі.

Тому пластичність мозку треба постійно підтримувати і тренувати. Уявіть, що ваш мозок – це бетон, який через якийсь час застигне. Образ «затверділих» мізків вам стане зрозумілішим, якщо ви подивитеся на більшість 70-річних людей, не здатних освоїти таймер на мікрохвильовці.

Ваше завдання – постійно перемішувати цю «розумову суміш», не дати їй затвердіти. Як тільки ми розслабляємося і починаємо використовувати енграми, якась частина нашого мозку твердне і ми навіть не помічаємо цього.

Що робити для того, щоб зупинити деградацію мозку. Є десять найбільш простих, але цілком ефективних, прийомів:

1. Слідкуйте за собою

Якщо ви раптом відчули дискомфорт від того, що щось не так (наприклад, ваш улюблений сайт поміняв дизайн або в магазині зник улюблений йогурт) вчепіться цьому відчуттю за хвіст і почніть його «розкручувати». Чому б не перепробувати всі йогурти або зовсім не почати робити свій?

2. Не перечитуйте вже прочитані книги

Не переглядайте вже переглянуті фільми. Так, це дуже психологічно приємне відчуття – зануритися в той затишний світ, в життя вже знайомих персонажів, ніяких сюрпризів, вже знаєш кінець і можеш насолоджуватися дрібницями, які першого разу не помітив, проковтнувши книгу за годину (або переглянувши сезон за вихідні).

Але в той же час ви забираєте у нових книг і фільмів шанс відкрити вам щось принципово нове, позбавляєте свій мозок утворення альтернативних нейронних зв’язків.

3. Шукайте нові маршрути

Постарайтеся шукати нові маршрути для звичної дороги додому і назад, знайти альтернативні магазини, кінотеатри та інші інфраструктурні точки на карті вашого життя. Це може зайняти додатковий час, але може принести й приємні бонуси – наприклад, більш низькі ціни в магазинах або менше народу в кінотеатрі.

4. Шукайте нову музику

Якщо ви меломан, у вашому плей-листі десятки тисяч композицій і вам здається, що ваш смак вельми багатий і різноманітний, то поспішаю вас розчарувати – найчастіше ми слухаємо 50-100 знайомих треків, приємних нам все з тих же причин – ми адаптувалися до них  і нашому мозку не потрібно витрачати додаткові ресурси для їх обробки і осмислення.

У світі кілька сот тисяч інтернет-радіостанцій і навіть, якщо кожен день перемикатися на нову, все одно нашого життя не вистачить для того, щоб переслухати їх усі.

5. Шукайте нових друзів і знайомих

Так, це, звичайно ж, чудово, коли є друзі, з якими приємно збиратися кожну п’ятницю і обговорювати футбол або нову сукню Бейонсе. Психологічно комфортніше. Але ж більшість з нас живуть в мегаполісах, навіщо обмежувати своє коло 4-5 людьми, причому найчастіше обраних не нами, а «нав’язаних» обставинами – школою, інститутом, роботою?

Соціальні інструменти, закладені в нас, дуже сильно впливають на наш спосіб мислення й іноді буває так, що ми, під впливом тих чи інших друзів, міняємо точку зору, набір інтересів, а іноді й зовсім рід діяльності.

6. Народіть дітей

Діти є перманентним джерелом хаосу й невизначеності у вашому житті. Вони – живі «бетономішалки» у вашій голові, руйнують всі шаблони й перекроюють ваші усталені маршрути по-новому.

У мене – три сини різного віку, які щодня вносять щось нове своїми питаннями, поведінкою, допитливістю розуму й безперервними експериментами з усім навколо. Ви самі не помітите, як ваше мислення «випростається» і ви почнете думати по-іншому.

Якщо завести дітей у вас поки не виходить, то можна почати з собаки. Вона, по-перше, вимагає прогулянки (а свіже повітря корисне для мозку). По-друге, залучає вас в мимовільне спілкування з іншими власниками собак. І по-третє, теж може стати джерелом хаосу.

7. Перестаньте критикувати

«Який жахливий дизайн!», «Як огидно вони зробили розв’язку!», «Як незручно сидіти в цих нових кріслах!», – ці та мільйони інших повідомлень в Facebook з вуст ваших колег і ваших власних є індикаторами опору змінам, що несподівано настали в житті.

Змінам, які, найчастіше, ви не можете змінити. Або можете, але приклавши багато зусиль, які того не варті. Набагато корисніше для вашого власного розвитку буде прийняти ці зміни й мотивувати мозок продовжити жити в новій реальності.

Ваші діалоги повинні виглядати приблизно так: «Нове меню? Чудово, а то старі страви вже приїлися! »,«Новий ремонт дороги, потрібно шукати об’їзд? Чудово, значить через місяць тут не буде таких вибоїн, а поки йде ремонт, я дізнаюся про цей район щось нове!», «Нова операційна система? Супер! У мене тепер з’явився новий цікавий квест – знайди панель управління!».

8. Перестаньте вішати на людей «ярлики»

Це дуже зручно – замість того, щоб розбиратися в людині, міркувати про те, чому вона так вчинила – піддатися слабкості й просто «затаврувати» її, приєднавши до того чи іншого психотипу. Кожен з нас перебуває під дією шаленого тиску життєвих обставин.

9. Експериментуйте з ароматами

Незважаючи на те, що еволюція витіснила на другий план наші рецептори нюху, запахи все ще мають на нас величезний вплив. І якщо у вас є улюблена туалетна вода, яку ви не змінюєте вже роками, то саме час її змінити. І робити це з певною періодичністю.

10. Вчіть іноземні мови

І для цього не обов’язково закохуватися в китаянку, можна знайти іншу мотивацію, пов’язану, наприклад, з професійними інтересами або хобі.

Іноземні слова та пов’язані з ними семантичні поля часто відрізняються від вашої рідної мови та їх вивчення є, мабуть, найефективнішим інструментом для тренування пластичності мозку (особливо, якщо відходити далі від туристичного лексикону і заглиблюватися в культурні особливості).

Не слід також забувати, що наш мозок влаштований набагато складніше, ніж багатьом здається. Енграми, пов’язані з прослуховуванням однієї і тієї ж музики, впливають на те, як ми спілкуємося з друзями. Несподівані відчуття від запаху страв у новому ресторані можуть пробудити в вас бажання переоцінити слова й вчинки коханої людини (зрозуміти і пробачити).

А прогулянка після роботи  незнайомою вулицею наштовхує  думку про те, як знайти відповідне вирішення  проблеми, що виникла на роботі. Тому вищеперелічені поради найкраще комбінувати.

Джерело